Дочуватися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дочуватися, -ваюся, -єшся, сов. в. дочутися, -чуюся, -єшся, гл. Слышать, услышать. Рудч. Ск. II. 206. К. ЧР. 138. ЗОЮР. І. 116. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. НВолын. у. Як дочується старшина, що ми його лаємо, буде нам. Волч. у. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен.
