Дотікати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дотікати, -каю, -єш, сов. в. дотекти, -течу, -чеш, гл. 1) Дотекать, дотечь, оканчивать, окончить течь. 2) Дотекать, дотечь до какого либо мѣста. 3) Хватать. У вас на це толку не дотече. Зміев. у. 4) Сравниваться, сравниться. Харьків проти Київа не дотече, бо менший. Зміев. у.
