Доставати

Доставати, -стаю, -єш, сов. в. достати, -ну, -неш, гл. 1) = Діставати. У такого й чорт ладану не достане. Ном. Ой хто мені царь зілля достане, той зо мною на рушничку стане. Мет. 104. Ідіть зо мною на Черкеню долину гуляти, слави лицарства козацькому війську доставати. Макс. (1849), 82. Над річкою над Дунаєм орли загравали, а козаки отамана з неволі достали. Мет. 429. У неділю города достали. 2) Доставать, достать, достигать, достичь. До пліч достати.