Досвітчаний, -а, -е. 1) Предразсвѣтный. Сим. 185. 2) Сдѣланный во время досвіток. Це ранішня робота, а це досвітчана. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Досвітчана мати. Женщина, въ домѣ которой собираются досвітки. Борз. у.
