Доріжка
Доріжка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дорога. 2) Родъ узорной рѣзьбы, которой украшается ярмо. Чумак у дорозі, гуляючи, вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. Чуб. VII. 406. Также у гончаровъ — узоръ при раскраскѣ мисокъ: трехцвѣтная полоска. Вас. 184.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДОРІ́ЖКА, и, жін. 1. Зменш.-пестл. до дорога 1. Вийшли з лісу знов на ту саму польову доріжку (Іван Франко, IV, 1950, 61); Глухенька доріжка поміж хат покрутилася хуторами (Андрій Головко, II, 1957, 10); * Образно. Сонце грає на хвилях, прокладає золоту доріжку (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 59). 2. Штучно створена вузька дорога (у парках, садах і т. ін.). Взяв я віник і лопату, Став доріжку прокладать (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 43); Він вийшов на широченну площу, посередині якої високими.. струменями бив дужий фонтан, оточений з усіх боків лабіринтом асфальтованих доріжок (Вадим Собко, Справа.., 1959, 175). 3. Вузький, довгий килим або товста тканина такої самої форми, що використовується як постілка. Вони мовчки спустилися по широких сходах, засланих м'якими килимовими доріжками (Іван Микитенко, II, 1957, 392); Піч побілена, від дверей до шафи простелена доріжка (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 524); // Вузька довга смуга з тканини, мережива і т. ін., що стелиться як прикраса.
"Словопедія"
ДОРІЖКА
доро́ги схо́дяться (схре́щуються) / зійшли́ся (схрести́лися) кого, чиї. Хто-небудь зустрічається з кимсь у житті, має спільні інтереси, вступає в певні стосунки. Кобзар Білорусії — Янка Купала читав “Заповіт” нашого Тараса у своєму перекладі. І тут сходились дороги щирих народних поетів (Т. Масенко); — Ми ще стрінемось, пане сотнику! .. Ще зійдуться наші дороги (М. Стельмах); В цім місті вишневім колись Дороги наші схрестились (І. Вирган). дорі́жки схрести́лись. — Аж ось де схрестились наші доріжки. Тільки ти не вмирай. Дай мені помучити тебе… (Григорій Тютюнник).
збива́тися / зби́тися з доро́ги (з путі́, з шляху́ і т. ін.). Втрачати правильний напрямок у діяльності, поведінці; збочувати. Та не сама я на шляху тяжкому, Я не сама мандрую в світ широкий. Самій не довго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті (Леся Українка). збива́тися з дорі́жки. — Мене, Соломоновичу, от що пече: здається, з прямої доріжки ми збиватися стали (А. Дімаров).
протопта́ти дорі́жку до се́рця чийого. Завоювати чиюсь любов, довіру, симпатію. Сестер вона не любила.., один лише тато зумів колись протоптати доріжку до її маленького серця (А. Дімаров).
топта́ти (прото́птувати) / протопта́ти сте́жку (сте́жечку, дорі́жку) до кого і без додатка. 1. Залицятися, вчащати до кого-небудь. Нащо ти дурив моє дитя, нащо топтав до неї стежку? Нащо залицявся, коли не думав її брати? (М. Старицький); (Маланка:) Ой дивись, бо та (Степка) не хилиться… Та й не один ти до неї стежку топчеш (М. Зарудний); — А чого ти, парубче, до наших дівчат доріжку топчеш? (Григорій Тютюнник). стежечки́ топта́ти. Ой не ходи коло води, Та жовтенький кобче, Єсть у мене кращий тебе, Що стежечки топче (Укр.. пісні). попотопта́ти стежки́ (неодноразово, тривалий час). — Та й оженився я немолодим .. Попотоптав я .. стежки, поки вговорив одну дурепу, тобто бабу свою (Ю. Збанацький); // Завоювати чиюсь любов, симпатію. протопта́ти дорі́жку до се́рця. Сестер вона не любила.., один лише тато зумів колись протоптати доріжку до її маленького серця (А. Дімаров). 2. куди, до ког
Вікіпедія
Доріжка:
Штучно створена вузька дорога у парках, садах, в горах (напр. на теренкурах) і т.п. Пішохідна доріжка - доріжка з покриттям, призначена для руху пішоходів, виконана в межах дороги чи поза нею і позначена спеціальним знаком. Різновид - Дворова доріжка. Бігова доріжка Велосипедна доріжка — виконана в межах дороги чи поза нею доріжка з покриттям, що призначена для руху на велосипедах та мопедах. Доріжка автомобільна ТУ 600 151 644 110-97 Вузький довгий килим або товста тканина, яка використовується як постілка. Килимова доріжка, часто кустарного виробництва - традиційна для українських осель. Вузька довга смуга з тканини, мережива і т.п., що стелиться як прикраса або застосовується як оторочка у одязі (переважно жіночому). Зокрема - Гачкована доріжка. Батут-доріжка - сітчаста доріжка на металевих підставках, натягнута тросами та блоками до бар'єра манежу. Рухома доріжка - транспортний пристрій, ескалатор, траволатор тощо.
Іноземні словники
Українська-англійська Словник
swimlane
In an activity diagram, a way of assigning responsibility to action states. Swimlanes are columns with solid vertical lines on each side. Each swimlane represents the responsible class, person, or organizational unit.
track (verb, noun)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
{{#ev:youtube| deAlrI1iEYI))
Цікаві факти
стежка — и, ж. 1) Доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми. || Смуга, слід, що залишається після. •• Заступа/ти сте/жку кому а) не давати кому небудь місця для проходу; б) бути, ставати на перешкоді кому небудь. 2) рідко. Те… … трек — у, ч. 1) Спортивна споруда, призначена для проведення велосипедних (іноді мотоциклетних) гонок. 2) Слід, що його залишає заряджена частинка в речовині. 3) муз. Доріжка фонограми, а також сама фонограма. 4) В обчислювальній техніці – концентрична… … плай — Плай: гірська стежка [1;2;18,51,IV,XIII] гірська стежка, доріжка [VI] гірська стежка, дорога; галявина серед лісу в горах [52] стежка в горах [V] стежка, доріжка в горах [III] широка лісова стежка в горах [X] широка лісова стежка в горах; поляна… … Толковый украинский словарь кегельбан — у, ч. Дерев яна доріжка для гри в кеглі, а також спеціальне приміщення з такою доріжкою … спідвей — ю, ч. 1) Дорога для руху з великою швидкістю; автострада. 2) Доріжка для мотоциклетних змагань. || Швидкісні мотогонки на гаревих треках, а також на льодовій доріжці стадіону, земляному і трав яному треках … Більше читайте тут: [1]
