Доробляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Доробля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. доробити, -блю, -биш, гл. 1) Додѣлывать, додѣлать. Ішов робить, доробляти, щоби дали вечеряти. Чуб. V. 1014. 2) Дорабатывать, доработать, доканчивать, докончить. Не ївши і дня, доробив. Мнж. 127.
