Домувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Домува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Быть, находиться дома. Наша пані домує, вечеряти готує. Чуб. ІІІ. 235. 2) Домосѣдничать, сидѣть дома. Годі вам, пановемолодці, домувати! ідіте зо мною на Черкеньдолину гуляти. Макс. (1819), 82.
