Докошувати
Докошувати, -шую, -єш, сов. в. докосити, -шу, -сиш, гл. Докашивать, докосить. З одного кінця докошували, а з другого гребці гребли. Г. Барв. 146.
Зміст
Сучасні словники
ДОКОШУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОКОСИТИ, ошу, осиш, док., перех. і без додатка. Закінчувати косити; косити до певного місця, до певної межі, до якогось часу. — Я лиш пообідав І збирався йти на он сей груник, Де якраз докошували сіно (Іван Франко, XIII, 1954, 330); Навколо мало вже жнив. Ярі де-не-де докошували (Андрій Головко, I, 1957, 269); [3-й чоловік:] Та там докосив Бичкові просо! (Марко Кропивницький, I, 1958, 481); Косили цілий день і ледве докосили (Максим Рильський, Поеми, 1957, 28); * Образно. Знов яму вирито, знов безпорадна втрата! Старих борців докошує вже смерть... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 154).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 355.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/Dokoshuvaty
