Дозоля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозолити, -лю, -лиш, гл. Допекать, допечь кому нибудь. Хиба я не знаю, як їм (вівцям) оцей дощ дозоля? Мир. ХРВ. 51.