Дозирати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дозирати, -раю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю, -риш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Вх. Лем. 410. Не будеш діток моїх дозирати. Мет. 351. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. К. Досв. 201. 2) Видѣть, увидѣть. Вх. Уг. 236.
