І. Догоря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. догоріти, -рю, -риш, гл. Догорать, догорѣть. Дещо. 60. Сосонка горить, дівчина говорить; сосна догоряє, дівчина вмірає. Чуб. V. 394.
ІІ. Догоряти. См. Догаряти.
