Добродійний

Добродійний, -а, -е. Благодѣтельный. Абстр. ім. до добродійний. Зубожілий панок.. став найбагатшим паном, а його дружина — зразком добродійності, набожності та жіночої цнотливості (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 24).

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

1. Який має на меті давати матеріальну допомогу бідним. Міністерство внутрішніх справ затвердило статут нового добродійного товариства (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 198).

2. Який приносить користь, дає добро. Добродієм я величаю його тільки з української ґречності, а зовсім не тому, щоб він уславився чимсь добродійним або хоч просто добрим (Володимир Самійленко, II, 1958, 356); * Образно. Після лютої зими настала добродійна весна (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 418). Тлумачення слова у сучасних словниках