Дичина
Дичина, -ни, ж.
Дичь. Не ловилася, бач, мені риба, та й дичини, було, не гурт то потраплю піймати.
Дичина - дикі тварини (ссавці і птахи), які є об'єктами полювання та мисливської кухні: зайці, фазани, перепілки, сарни, олені, качки.
Дичина є частиною мисливської фауни. За Словопедією, "ДИЧИНА - дикі тварини, об'єкт полювання та мисливства." [1]. Найпоширенішим є гастрономічне визначення дичини: дичина - це, як правило, види, які здобувають для вживання у їжу. У такому визначення до дичини не належать об'єкти трофейного та спортивного полювання.
Дичина - об'єкт полювання не тільки мисливців, але й диких хижих ссавців і птахів.
Види дичини
Лісова (борова) дичина До лісової дичини належать різноманітні види ссавців, рідше птахів. Насамперед, це олені, сарни, зайці. З птахів найвідомішими є лісові кулики - вальдшнепи.
Червона лісова дичина Значно рідше, ніж перната дичина, уживалася в російській кухні велика червона лісова дичина, тобто ведмедина, оленина й лосятина, і ще рідше — заячина. Вся ця дичина стала входити у вживання порівняно пізно, в XVIII ст., та й то була в основному винятковою приналежністю дворянського святкового столу. Правда, протягом XVIII ст. й особливо в XIX ст. склалися російські національні прийоми готування великої лісової дичини, і її почали частіше подавати до столу.
Гарнірами до лісової дичини так само, як і до пернатого, служили мочені й солоні фрукти й лісові ягоди, смажені в маслі кислі (антонівські) яблука, лимони, а пізніше — тушкована у соку, що виділився з дичини, картопля. Замість червоного вина, прийнятого в західноєвропейських кухнях, у нас до дичини прийнято було подавати брусничний або журавлинний міцний квас.
Польова дичина Найвідомішими в Україні об'єктами полювання у відкритих місцевостях є зайці та перепілки.
Серед відомих екзотичних видів дичини - агуті та кавії - мешканці Латинської і Південної Америки, яких використовують як м'ясну дичину, для чого їх нерідко розводять у напіввільних умовах.
Водоплавна дичина Водоплавна дичина - різноманітні пернаті та (рідше) водні ссавці. Найвідоміші види водоплавної дичина - качки-крижні та лиски. Не всі біляводні птахи є дичиною. Рибоїдні птахи (чаплі, лелеки, мартини, крячки та ін.) не є дичиною і загалом не є об'єктами полювання через дуже низькі смакові якості і часто малу чисельність. Найкращі види дичини і найкращі об'єкти полювання - рослинноїдні птахи.
Гірська дичина Поняття «гірська перната дичина» відносно умовне. Поряд з типовими представниками високогірних районів (уларом, тетеревом і кекликом) у горах можна зустріти фазана, на яйлах Криму – диких голубів або зграї рівнинних перелітних птахів; у горах Середньої Азії з водоплавних порівняно звичайний гірський гусак і т.д. Полювання на гірську дичину доступні далеко не всім. Вона вимагає часом мистецтва альпініста і великої витривалості організму
