Дихати

Словник Грінченка

Дихати, -хаю, -єш, а также: дишу, дишеш, гл. 1) Дышать. Гадина в його словах дихає. Ном. № 2932. Мовчи та диш! Ном. Над ним воли своїм духом дихали. Чуб. III. 323. Горе ж мені на чужині, аж мій дух не дише. Мет. 78. Важким духом дихати на кого. Злобствовать, имѣть непріязненныя чувства къ кому либо. МВ. (О. 1862. ІІІ. 48). Важким духом дише. Ном. № 3360. Міщане вже давно на городове козацтво да на старшину важким духом дихали. К. ЧР. 68. 2) Вѣять. Ой у полі вітер дише, билину колише. Гол. І. 12.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник

ДИ́ХАТИ, ди́хаю, ди́хаєш і дишу́, ди́шеш, недок.

1. Втягувати і випускати повітря легенями; робити вдих і видих. Нездужає Катерина, Ледве, ледве дише… Вичуняла, та в запічку Дитину колише (Шевч., І, 1951, 30); Дихати на свіжому повітрі завжди легше, ніж у приміщенні (Наука.., 8, 1959, 23); * Образно. Народження дня наближалось повільно, в мовчанні, І дихала легко земля, як завжди на світанні (Перв., II, 1958, 53); * У порівн. Могила стогне, мов сопе, мов важко дише, Боками сивими колише (Греб., 1, 1957, 57); // Вбирати, поглинати кисень, необхідний для життєдіяльності організму. Усе село наче в розкішних алеях… Дивишся й не надивишся, дишеш і не надишешся тим чистим гарячим та пахучим повітрям (Н.-Лев., II, 1956, 168); // на кого-що. Випускати ротом, носом струмінь повітря, що йде з легенів. -Хто се на мене таким холодом дише? — плутається в Пилипковій голові. — Се ти, дідугане Морозе? (Мирний, IV, 1955, 304); // Виявляти ознаки життя; жити, існувати. Уся орда побивалася коло вбитого товариша й чулися слова: «Не дихає! Мертвий» (Вовчок, І, 1955, 325); Навіть задумую.. їхати на.. купелі з весною. Як можу, так кручу, аби ще дихати (Стеф., III, 1954, 223); // перен. Віяти, обдавати чим-небудь. Плине білий човник, вітер ледве дише, Ледве повіває (Л. Укр., І, 1951, 66); Земля, зігріта за день весняним сонцем, дихала теплом (Панч, Іду, 1946, 44).

2. ким, чим, перен. Цілком віддавати, присвячувати себе кому-, чому-небудь, бути захопленим кимсь, чимсь. — Він у тих законах, як миша у зерні, порається: на законах спить, законами й дише! (Мирний, V, 1955, 123); [Хома:] Я тебе одну кохаю, тобою дишу!.. (Кроп., V, 1959,264); * Образно. Мрії про вольність — нехай і не виразні — були тим повітрям, яким дихав Пушкін-ліцеїст (Рильський, III, 1956, 172).

3. чим, перен. Бути пройнятим чим-небудь, виражати щось. Мова Житецького про яке-небудь Пересопницьке євангеліє або на іншу начебто таку суху тему просто дихала поезією (Сам., II, 1958, 393); Обличчя його, безсумнівно, дихало відвагою і енергією (Смолич, II, 1958, 10).

Ілюстрації

Іноземні словники

breathe (briːð)

vb

1. (Physiology) to take in oxygen from (the surrounding medium, esp air) and give out carbon dioxide; respire

2. (intr) to exist; be alive: every animal that breathes on earth.

3. (intr) to rest to regain breath, composure, etc: stop your questions, and give me a chance to breathe.

4. (intr) (esp of air) to blow lightly: the wind breathed through the trees.

5. (Mechanical Engineering) (intr) machinery
a. to take in air, esp for combustion: the engine breathes through this air filter.
b. to equalize the pressure within a container, chamber, etc, with atmospheric pressure: the crankcase breathes through this duct.

6. (Phonetics & Phonology) (tr) phonetics to articulate (a speech sound) without vibration of the vocal cords. Compare voice

7. to exhale or emit: the dragon breathed fire.

8. (tr) to impart; instil: to breathe confidence into the actors.

9. (tr) to speak softly; whisper: to breathe words of love.

10. (tr) to permit to rest: to breathe a horse.

11. (Textiles) (intr) (of a material) to allow air to pass through so that perspiration can evaporate

12. breathe again breathe freely breathe easily to feel relief: I could breathe again after passing the exam.

13. breathe down someone's neck to stay close to someone, esp to oversee what they are doing: the cops are breathing down my neck.

14. breathe one's last to die or be finished or defeated

Цікаві факти

• Доросла людина робить приблизно 23 000 вдихів (і видихів) за день.

• Якщо зібрати все повітря, що бере участь у газообміні в однієї людини, то ним можна наповнити 50 надувних човнів, кожний із яких витримав би масу в 140 кг.

• Швидкість повітря під час чихання може досягати 150 кілометрів за годину.

• Під час звичайного дихання людина вдихає 500 кубічних сантиметрів, під час гри на духовому інструменті – 3500.

• У спокійному стані, лежачи, людина споживає за добу 400 л кисню, роблячи 12–20 вдихів і видихів за хвилину (для порівняння: частота дихання коня – 12 дихальних рухів за хвилину, пацюка – 60, канарки – 108).

• Людина без дихання може прожити до 5 – 7 хвилин, навіть менше. Після такого проміжку часу відмирають невідновлювані клітини мозку.

• Залежно від інтенсивності обміну речовин людина виділяє через легені в середньому близько 5 – 18 літрів вуглекислого газу (СО2), і 50 грам води на годину.