Динище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Динище (іменник, середній рід, неістота)
-а, с. Місце, засіяне динями.
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | динище | динища |
| Родовий | динища | динищ |
| Давальний | динищу | динищам |
| Знахідний | динище | динища |
| Орудний | динищем | динищами |
| Місцевий | на/у динищі | на/у динищах |
| Кличний | динище | динища |
Ілюстрації
