Дибиці
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дибиці, -биць, ж. мн. Ум. отъ диби.
Зміст
Сучасні словники
ДИ́БИ, диб, мн. (одн. ди́ба, и, ж.). Дві довгі жердини з набитими на них приступками, на які стають і ходять, переставляючи жердини. Декотрі [хатки].. були підперті од низу височенькими стовпами.. Здається тобі, що вони стоять або на дибах, або на химерних ногах (Н.-Лев., І, 1956, 49); Тук-тук — повільно стукало щось на ганку, мов ішло щось на дибах(Вас., II, 1959, 61).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%B4%D0%B8%D0%B1%D0%B8
