Дзявкотіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дзявкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Дзявкати. Сучечка біга коло хати та й дзявкотить. Чуб. II. 101.
Зміст
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЗЯВКОТІТИ
ДЗЯВКОТІТИ, ти́ть, недок. Підсил. до дзявкати. Там і там на ланцюжках дзявкотіли Жучки й Шарики (Іван Сенченко, Опов., 1959, 71).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 268.
Ілюстрації
|
|
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/dzjavkotity
