Дзюбати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дзюбати, -баю, -єш, одн. в. дзюбнути, -ну, -неш, гл. Клевать, клюнуть. Пшениці не дзюба, водиці не п’є. Бал. 82. Панегосподару, на вашім дворі да три голуби, пшеницю дзюбають. Чуб. ІІІ. 417. Дзюбати насіння. Вылущивая, ѣсть сѣмячки (о людяхъ).
