Джерґотати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Джерґотати, -ґочу, -чеш, джерґотіти, -ґочу, -тиш, гл. 1) Сильно щебетать, чирикать. Щебечуть і джерґотять пташки, та шурхають ящірки в траві. МВ. І. 156. Также о крикѣ гусей. См. Джеркотати. 2) Говорить на непонятномъ для слушателя языкѣ.
