Дженджерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. ? А шо, поїзд скоро піде? Е, ні, не скоро. А то ж якийсь біга. Та то він дженджерує. (Говорилось о маневрировавшемъ поѣздѣ). Харьк. г. Слов. Д. Эварн.