Держати
Словник Грінченка
Держати, -жу, -жиш, гл. 1) Держать. 2) Имѣть у себя, держать. Нащо, мати, нащо, мати, собаки держати, коли паші сусідоньки уміють брехати. Млр. л. сб. 68. 3) Содержать, держать въ извѣстномъ состояніи. Держи відерце щодень біленьке, да й водицею повненьке. Мет. 224. 4) Удерживать, держать. Язиком що хоч кажи, а руки при собі держи. Ном. № 3819. 5) Соблюдать, охранять, исполнять. І рече Бог до Оврама: оце ж мусиш ти мій завіт держати. К. Св. П. І. кн. Мус. XVII. 9. Князя Вишневецькі держали православну віру. Стор. М. Пр. 62. 6) Терпѣть, выносить. Великі гріхи Бог держав. 7) Останавливать бѣгущаго. Держи злодія! 8) Содержать въ арендѣ. Він держить цю землю вже п’ятий рік. 9) Содержать, держать. Дівка Ориночка перевіз держала, святий вечір! Перевозила царів та панів, та отецьких синів. Мет. 333. 10) Быть женатымъ на. Іван держить Степанову сестру. Борзенск. у. 11) Держати гроші. Имѣть чьи деньги на процентѣ. Він держить гроші отії пані, та думка була затахлувати, так ні, віддав. Лебед. у. 12) Держати одказ. Отвѣчать. Я сам буду одказ держати. МВ. І. 133. 13) Держати страж. Быть на часахъ. Як стояли ми в Кийові, то я з другими страж держав. ЗОЮР. І. 77. 14) Держати у голові розум добрий. Быть благоразумнымъ, разсудительнымъ. Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці, держи сама розум добрий в своїй головонці. Держала б я розум добрий да впустила в воду, не вповала на худобу, а на його вроду. Мет. 83. [[Категорія:
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЕРЖАТИ, держу, держиш, недок., перех.
1. Взявши в руки, рот, зуби і т. ін., не випускати; тримати. Держала в руках кухоль з водою та й впустила додолу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 19); [Явдошка:] Хіба вони гроші в зубах держать? (Панас Мирний, V, 1955, 122); З вулиці входить дід Терешко.. В руках держить великий букет (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 5); // Підставляти руки, посуд, та-ру і т. ін. для одержання чого-небудь. — Держи свій оклунок... от насипав... от і йди собі; тут тобі на місяць (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 134); [Круста (підводить кухля):] Держіть фіали! [Люцій:] Я не п'ю, спасибі (Леся Українка, II, 1951, 400); — Ану? виверніть кишені: Що там є такого? А ви, хлопці, держіть жмені... (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 140); // Схопивши за що-небудь, не відпускати від себе, не давати рухатися комусь, чомусь. [Сестра Серахвима:] Ми вели її під руки і держали кріпко... (Панас Мирний, V, 1955, 116); І на весь гай гукать зачав [Вовк]: — Ой ненечко! Рятуйте! Поможіте! Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 50); Остап схопився з криком: — Держіть ляха! Ловіть коня, ловіть!! (Олександр Довженко, I, 1958, 243); // перен. Зберігати за собою, докладаючи до цього зусилля.
2. Бути опорою чому-небудь; підтримувати. Міцні залізні штаби, що держали глуху браму, іржа проїла, зламалися, брама лежала долі (Панас Мирний, IV, 1955, 16); Коли й умре котра з них [смерек], переживши п'ять століть, — не дають їй упасти,.. ослабити ряди. Підставляють плечі, обхоплюють руками і держать (Гнат Хоткевич, II, 1966, 106).
3. Надавши чому-небудь певного положення, зберігати в ньому. — Ти тільки подивись, як вона ходить, як говорить, як держить стан (Нечуй-Левицький, II, 1956, 77); Вони вправно й гарно загрібали веслами, а старий держав стерно (Юрій Смолич, I, 1958, 46).
4. Змушувати залишатися, перебувати де-небудь. Хан держить Богдана в своєму наметі й не пускає в битву (Нечуй-Левицький, III, 1956, 308); То ж послухайте старого: Не держіть узаперті Цього щиглика малого, Бо загине в самоті! (Павло Грабовський, I, 1959, 141); Колись держали у полоні Тут [в Авіньйоні] пап французькі королі (Максим Рильський, III, 1961, 257); // Затримувати якими-небудь діями, справами. — Чого ж ти. нас держиш надворі? Веди вже у хату (Панас Мирний, III, 1954, 299); [Любов:] Ідіть собі спати, я не держу вас (Леся Українка, II, 1951, 63); // Залишати у кого-небудь. Не держи їх [малюнки] тільки довго у фотографа (Тарас Шевченко, VI, 1957, 179); — Якщо недовго будете держати [список] у себе — то згодний, — одказав я. — Держатиму, скільки буде треба, — неласкаво мовив становий (Панас Мирний, IV, 1955, 381).
5. Змушувати перебувати в якому-небудь стані, положенні. Держати місто в облозі; // Підтримувати, тримати в певному стані. Вони так добре держали дім, так уміли дбать, як їх покійна мати (Нечуй-Левицький, І, 1956, 351); Дружина лікаря.. держала всю господу, як розумні бджоли вулик (Максим Рильський, Мости. 1948, 101); // розм. Поводитися з ким-небудь, ставитися до когось певним чином. [Мавка:] Який бо ти, дідусю, став суворий! Се ти мене отак держати будеш, як Водяник Русалку? (Леся Українка, III, 1952, 197); — Адже коваль держить єї [її] як рідну дитину. Схоче погуляти чи між посестри піти, то він їй прецінь не боронить (Іван Франко, VII, 1951, 86).
6. Зберігати, тримати де-небудь. — А поки-що, держіть свої грошенята при собі, та й не хваліться про їх нікому (Панас Мирний, V, 1955, 392); Дуже негарно з Лідиного боку — держати отруту на столі, не під замком (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 185).
7. розм. Тримати з метою використання. Вже Ганя купила гарненьку канапу, справила гарну одежу,.. держала корову, мала доволі молока (Нечуй-Левицький, I, 1956, 156); — Десятків зо два коней завжди держав [князь Куракін], пар тридцять волів (Андрій Головко, II, 1957, 498); // Зберігати для чого-небудь. Стояв у неї на городі, В кострі на зиму очерет; .. Як порох був уже палкенький, Його й держали на підпал (Іван Котляревський, I, 1952, 86); По обіді обсядуться всі гуртом під хатою.. Мати винесе з хати миску з насінням (про свято держить), поставить у коло (Андрій Головко, II, 1957, 401); // заст. Мати який-небудь заклад, підприємство. У коршмаря [корчмаря], що недалеко скиту Держав шинок, була одна дочка (Іван Франко, XIII, 1954, 289); Стара інвалідка Юзефа держала тут притулок для бездомних моряків (Юрій Смолич, V, 1959, 472); // Тримати як робочу силу. Держав батраків.., так тільки і знав, що год з году усе багатів (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 311); [Василь:] Може, і я розживусь і наймитів тоді держатиму, то й не буду сам за плугом ходить (Марко Кропивницький, II, 1958, 150); Цзаст. Мати за дружину. Сам Мотуз докопався, що Грицаїв дядько держав його рідну тітку (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 224); Зять Семен.. живе у старого Проця в приймах, бо держить старшу Процеву доньку Марію (Юрій Яновський, I, 1958, 568).
8. без додатка, розм. Рухатися в певному напрямі. — Держи цабе, то якраз потрапимо в ворота до клуні (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Воли були здорові, комашинкою здавався біля них Яшко.. Ззаду гукнули: — Соб держи, соб! (Андрій Головко, I, 1957, 127); — Держи за мною. Гаврило слухняно повів за ним биків (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 89).
9. У сполуч. з деякими іменниками означає: здійснювати те, що названо іменником. Держали ми знов раду з Лукашем (Марко Вовчок, VI, 1956, 248); — Ну, ті, певно, довго служили при війську, що й тепер іще, на старості, держать крок (Іван Франко, III, 1950, 213); — То, може, в наш, університет спробуєш держати екзамен? (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 153); — І обиду, товаришу, тут нічого держати (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 92)
10. перен., безос. Бути в певному стані (про погоду). Починалася весна; хоч ще звечора й держало заморозками, а проте вдень так світило, так гріло ясне сонечко! (Панас Мирний, III, 1954, 60).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
♦ Держати банк див. банк; Держати в голові що — думати, пам'ятати про що-небудь; Держати віжки в руках див. віжки: Держи в обидві жмені — не розраховуй, не надійся (говориться глузливо тому, хто сподівається що-небудь отримати). Нарізку власть йому зробить! Якраз! — держи в обидві жмені! Треба самовільно брати і і, землю (Андрій Головко, II, 1957, 220); Держати в руках кого — тримати кого-небудь в залежності. подавати комусь волі. Мати.. радила, щоб він таки держав Онисю в руках і не попускав віжок (Нечуй-Левицький, III, 1956, 60); В Гершковій коморі згоріли якісь папери, квитки та записи, которили буцімто Гершко держав пана є руках (Іван Франко, III, 1950, 44); Держати звичаїв, рідко — дотримуватися звичаїв. [Хуса:] Мати, як стара людина, не розбирає, що в часи новітні не можна звичаїв старих держати (Леся Українка, III, 1952, 181); Держати камінь за пазухою див. камінь; Держати курс (лінію) на кого, що — скеровувати свою увагу на кого-, щс-небудь, орієнтуватися на когось, щось. — Тепер я держу лінію не на мужиків, а більше на дівчат та на підлітків (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 24); Держати курс (путь) куди — рухатися у певному напрямі. Скромно поцікавився [Йонеску], звідки подорожує і куди держить путь поважна іноземка (Юрій Смолич, I, 1958, 48); Аж дивлюся — то машини до криниці держать путь (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 114); Держати на світі кого — підтримувати чиє-небудь життя. — Ти мою старість веселиш, ти мене на світі держиш!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 426); Вона [корона], так сказати, держала їх обоє [обох] на світі, і його [Петруся] і бабу Василиху (Іван Франко, IV, 1950, 29); Держати першість (перед) в чомусь — бути першим (в роботі, змаганні і т. ін.). Знов держить вона перед чи на весіллях, чи на музиках. Хлопці липнуть до неї (Нечуй-Левицький, I, 1956, 87); Не підкачали й на цій ми ділянці. Першість держали, як дружна сім'я (Степан Олійник, Вибр., 1959, 102); Держати під замком див. замок; Держати під сукном — залишати без уваги, не просувати далі. Написав я і третю п'єсу та вже держу її під сукном... (Збірник про Кропивницького, 1955, 369); Держати руку за ким, за кого — бути чиїм-небудь прихильником, підтримувати когось. — Так, сину, так! Держи руку за жінкою, а матері не можна буде далі в своїй хаті й слова промовити (Нечуй-Левицький, II, 1956, 287); — За багатиря руку держить! (Андрій Головко, II, 1957, 247); Держати свої нерви в руках — те саме, що Держати себе в руках. Маю одвагу в характері — ..умію спокійно розважати в тривожні моменти, держати свої нерви в руках (Леся Українка, III, 1952, 693); Держати себе як — поводитися певним чином. — У нас хоч роботи і небагато, а держи себе гаразд (Панас Мирний, IV, 1955, 151); Паном себе держить [гість], гордо й гідно (Леонід Первомайський, II, 1958, 275); Держати себе в руках — стримувати свої почуття, намагатися бути спокійним. Пиши мені хоч по кілька слів щодня, а то я забуду свою обіцянку держати себе в руках і зовсім скисну (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 179); Держати умову, рідко — дотримуватися умови. [Мавка:] Се так держиш умову я дядьком Левом? (Леся Українка, III, 1952, 25); Держати у секреті див. секрет; Держати язик за зубами (на прив'язі) див. язик; Ноги не держать — про дуже сильну втому чи слабість. [Матушка гуменя:] Все тіло тремтить, не держать мене ноги... (Панас Мирний, V, 1955, 111).
