Дейкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Дейкати, -каю, -каєш, гл. Поговаривать. Дейкали люди, що подушне скасують НВолын. у. Дейкали, що в нас не буде сього мирового. НВолын. у. Щось люде дейкають, що війна буде. Сквир. у. Украдено коні; на селі знають хто, дейкають язиком, а старості не об’являють. Черниг. у.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980):
ДЕЙКАТИ, аю, аєш, недок.. діал. Говорити, казати. Дейкали люди, що подушне -касують (Словник Грінченка); — Дейкають, що черепних [татар] і нам життя не стало (Петро Панч, Сипів.., 1959, 25).
Український тлумачний словник:
ДЕЙКАТИ -аю, -аєш, недок., діал. Говорити, казати.
Важлива інформація
Ілюстрації
Джерело
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 366.