Дарма

Дарма, нар. 1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. Ком. II. 2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма ярма, аби б воли були. Ном. «Тату! лізе чорт у хату!» «Дарма, аби не москаль. Ном. № 809. Мо’ то й не ваше, та дарма, беріть уже. 3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. НВолын. у. Таке солодке зілля, дарма патоки. НВолын. у. 4) Дарма що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. К. Св. П. Дарма, що голий, да в під’язках. Посл. Дарма-гарма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дармагарма, задивився, що я гарна. Нп.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації