Гільтяй
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Гільтяй, -тяя, м. и пр. = Гультяй и пр.
ГУЛЬТЯЙ, я, ч., зневажл. Той, хто любить гуляти (у 2, 3 знач.), не хоче працювати; гульвіса, нероба, ледар.
Одна тільки Галя гостро дивилася на всіх гультяїв - і червона краска грала на її щоках (Мирний, II, 1954, 294); Поміщик Золотарьов був безжурний гультяй - п'яничка та лобур, завсідник усіх ресторанів та кафе (Смолич, V, 1959, 40).
