Гудець

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Гудець, -дця, м. Музикант, гравець на якомусь інструменті (скрипаль, цимбаліст тощо).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках: Гудець — народна назва музиканта, виконавця на традиційних музичних інструментах (скрипці, гуслях, кобзі тощо). В історичному контексті асоціюється зі скоморохами та народними співцями.

  • Словник Б. Грінченка: Музикант, гравець на якомусь інструменті.

Сучасне функціонування

У сучасній українській літературній мові слово є архаїзмом та етнографізмом. Воно активно використовується в історичних працях, літературі та фольклористиці для передачі колориту давнього українського музичного побуту, що особливо близько для мистецьких спеціальностей.

Приклади

  • «На весіллі зібралися найкращі гудці з усього села, і музика лунала до самого ранку».
  • «І гудець по струнах вдарив! Наче вітер у негоду, Загула невпинна пісня – Пісня вільного народу» (М. Вороний).

Візуалізація

Традиційний народний музикант (гудець).

Медіа

Джерела та література

1. Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. — Том 1 (А–Ж). — С. 336. 2. Українська минувшина: ілюстрований етнографічний довідник. — К. : Либідь, 1994.