Губа

Губа, -би, ж. 1) Губа. Як би не зуби та не губи, була б душа на дубі. Ном. № 368. Язичок мельне, та й у кут, а губу натовчуть. Ном. Поцілував Бондарівну у самії губи. Закр. 100. Иногда въ значеніи: ротъ. Має губу від уха до уха. Ном. № 12982 — ротъ до ушей. З доброї губи добре і слово. Посл. На всю губу. Вполнѣ, совершенно, сильно, очень. Реве на всю губу. Чуб. ІІІ. 382. На всю губу пан. Ном. № 1160. Гріха на всю губу. Шевч. Въ Галиціи — цілою губою. Ґазда цілою губою. Ном. № 10101. Роспустити губи. Много говорить, врать, сплетничать. А вони вже й роспустили губи; ех, бабська натура! Ном. Губу закопилити. а) Надуться, разсердиться; б) заважничать. Ном. № 5084. Робити з губи халяву. Не исполнять обѣщанія. Не роби з губи халяви. 2) мн. губи. Грибы. А хто любить губи, губи, а я печериці. Закр. 87. Виросло несчислено богато ріжних губ та грибів. Гн. І. 70. 3) = Губаня. Гол. Од. 80, 83. Ум. Губка, губонька, губочка. Мнж. 108. Ув. Губище.

Академічний тлумачний словник

ГУБА 1, и, жін. 1. Кожна з двох шкірно-м'язових рухомих складок, що утворюють краї рота у людей і тварин. Юзя нагнулась над книжкою, і губи.. почали тремтіти (Леся Українка, III, 1952, 642); Кінь, почувши волю, підійшов до воза, довгою губою почав підбирати сіно (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 78); * Образно. До готового хліба губа знайдеться! (Ігор Муратов, Бук. повість, 1959, 298); * У порівняннях. Білий мішок з мукою важко розсівся коло буфета, закопиливши, наче губи, свої краї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 359); // Рожеві, червонуваті краї цих складок, що є зовнішньою частиною слизової оболонки ротової порожнини. Карі очі чорніли, як терен; невеликі повні губи червоніли, як вишня в зеленому листі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 224); Жінка злегенька розтулила червоні підфарбовані губи (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 206). ▲ Заяча губа, мед. — природжене ненормальне роздвоєння верхньої губи в людини. Він.. провів багато пластичних операцій.. заячої губи, вовчої пащі, дефектів носа (Наука і життя, 9, 1961, 60). ♦ Губу (губи) копилити (закопилювати, закопилити) — ображатися, гніватися, сердитися; пишатися, зазнаватися. — Я до неї і звідтіль, і звідсіль, а вона тільки, було, спідню губу копилить (Нечуй-Левицький, II, 1956, 474); Свекруха лається, .. як скажеш що, то — й «дурна і неспособна», як мовчиш — то — «чого губу копилиш?» (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 197); — Пхі, красу знайшли, — сказала крамарева дочка й закопилила губу (Андрій Головко, II, 1957, 63); З піною на губах — з великим злом, ненавистю. — Коли я мав сумнівну приємність бачити тебе востаннє, ти з піною на губах стверджував, немов саме з моєї вини всі в інституті почали тупцювати на місці (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 307); Молоко на губах [не обсохло] у кого — молодий, недосвідчений хто-небудь. [Харлампій:] Ще у вас, панно, молоко на губах не обсохло, щоб на мене лаяти (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 200); На всю (повну) губу: а) великий, значний; справжній. — Та що й казать: Клим — багатир на всю губу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 324); б) (з дієсл.) про велику міру чого-небудь. — Можна позаздрить тобі, Семене, ..На повну губу живеш (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 63); Робити з губи халяву — не виконувати обіцянки, обдурювати, перебільшувати. Не годиться халяву з губи робити (Номис, 1864, № 6867); — Коли хтось робить із губи халяву, тобто розминається з правдою, собачка мій завше гавкає... (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 39); Як (наче) медом по губах [мазнути] — подобатися, дуже підходити, збігатися з бажанням. — Розплановано дуже добре. Мені такий варіант просто як медом по губах (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 170). 2. тільки мн. Кінці кліщів, лещат і т. ін., що служать для захоплювання, стискування і т. ін. предметів.

Словник української мови

Губа́, -би́, ж. 1) Губа. Як би не зуби та не губи, була б душа на дубі. Ном. № 368. Язичок мельне, та й у кут, а губу натовчуть. Ном. Поцілував Бондарівну у самії губи. Закр. 100. Иногда въ значеніи: ротъ. Має губу від уха до уха. Ном. № 12982 — ротъ до ушей. З доброї губи добре і слово. Посл. На всю гу́бу. Вполнѣ, совершенно, сильно, очень. Реве на всю губу. Чуб. ІІІ. 382. На всю губу пан. Ном. № 1160. Гріха на всю губу. Шевч. Въ Галиціи — ці́лою губою. Ґазда цілою губою. Ном. № 10101. Роспусти́ти гу́би. Много говорить, врать, сплетничать. А вони вже й роспустили губи; ех, бабська натура! Ном. Гу́бу закопи́лити. а) Надуться, разсердиться; б) заважничать. Ном. № 5084. Роби́ти з губи́ халя́ву. Не исполнять обѣщанія. Не роби з губи халяви. 2) мн. гу́би. Грибы. А хто любить губи, губи, а я печериці. Закр. 87. Виросло несчислено богато ріжних губ та грибів. Гн. І. 70. 3) = Губа́ня. Гол. Од. 80, 83. Ум. Гу́бка, гу́бонька, гу́бочка. Мнж. 108. Ув. Губи́ще.

Ілюстрації