Гребець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Гребець, -бця, м. 1) Работникъ, сгребающій сѣно. Левч. 135. Грин. ІІІ. 128, 129. Хто йде горох скубне: гребець скубне у жменю; іде косарь і жнець, нагарбають в кишеню. Г Арт. (О. 1861. III. 95). 2) Гребецъ, лодочникъ. Стор. ІІ. 138. Ум. Гребчик. Пішла заміж за гребця, за гребчика молодця. Чуб. V. 924.
