Грати
Грати, граю, -єш, гл. 1) Играть на инструментѣ. Бас гуде, скрипка грає. Ном. № 5736. Не в тую дудку грають. Ном. № 5092. 2) Играть въ какую либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати. Гол. І. 45. Собі очиці зав’язала і у панаса грати стала. Котл. Ен. І. 23. 3) Грати весілля. Играть свадьбу. Дай, Боже, знати з ким буду весілля грати. Ном. № 262. 4) Дѣлать быстрыя, рѣзвыя движенія напр. летая. У лузі маківка весною зацвіла.... Бабок, метеликів над нею грає сила. Греб. 370. Як назліталось до неї тих відьом сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, ніяк не найдуть. Грин. І. 286. О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Мил. 159. Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Чуб. ІІІ. 281. Грати конем. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. АД. І. 6. Риба грає. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 5) Язиком грати. Льстить, пресмыкаться. 6) Море грає. Море бушуетъ. У неділю вранцірано сине море грало. Шевч. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. Котл. Ен. II. 6. 7) Сонце, зірниця, місяць грає. Влестить, играетъ. ХС. І. 75. По той бік Росі грала зірниця. Левиц. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Ком. Р. І. 21. Красно грає весняне сонце на чистому небі. Мир. Пов. II. 41. 8) Грати в дзвони. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. Гол. І. 64. 9) О медѣ, пивѣ: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль.... що у пиві грає. АД. II. 77.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГРА́ТИ 2, граю, граєш, недок.
1. перех. і без додатка, неперех., на чому — що. Виконувати що-небудь на музичному інструменті (про людину). У неділю на селі, У оранді на столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Тарас Шевченко, II, 1953, 77); Вона почала грати Бетговена «Місячну сонату» (Ольга Кобилянська, III, 1956, 227); Удень він спав, вночі йшов до Жигайлової пивниці грати на гітарі (Анатолій Шиян. Баланда, 1957, 85); * Образно. Вітер на сопілку грає (Володимир Сосюра, I, 1957, 60); // Виконувати який-небудь музичний твір (про оркестр, радіолу і т. ін.). В залі ще грав оркестр, лунали пісні (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 24); У Вольдемаровій кімнаті то тихо, то голосно грає радіола (Захар Мороз, П'єси, 1959, 311); * У порівняннях. Говорить [Вівдя] тонісінько, мов сопілка грає (Нечуй-Левицький, II, 1956, 264); // перен., на чому. Впливаючи на чиї-небудь почуття, інстинкти і т. ін., домагатися свого. Буржуазія завжди користувалася зброєю націоналізму проти робітничого руху і не пропускала жодної нагоди, щоб грати на національних почуттях мас (Шамота, Талант і народ, 1958, 74).
♦ В одну дудку грати див. дудка; Грати на нервах — дратувати, нервувати кого-небудь — Васька! Досить мені на нервах грати, а то я викину цю неможливу дудку (Антоненко-Давидович, За ширмою, 1963, 34); Грати першу (головну) скрипку — бути найголовнішим, найвпливовішим у якій-небудь справі. І в нинішньому році механізатори, як то кажуть, гратимуть першу скрипку у вирощуванні качанистої (Радянська Україна. 22.III 1961, 2).
2. неперех., з ким — чим, розм. Те саме, що гратися 1. З подругами ніколи не грала [Маруся] і.. до них і не виходила (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 65); А вона, моя голубка, Нічого не знав. Мов кошеня на припічку З старим котом грає... (Тарас Шевченко, II, 1953, 165).
♦ Грати з вогнем див. вогонь.
3. неперех., у що — чого і без додатка. Брати участь у якій-небудь грі. Я бачила, як він годинами стояв оддалік і дивився смутним і добрим поглядом на дітей, що грали в крокет (Леся Українка, III, 1952, 578); Малий зріст був найуразливішим місцем у Ігоря насамперед тому, що через це його неохоче приймали грати в футбол (Іван Багмут, Щасл. день.., 1951, 5); Взяла [царська дочка] карти й почала грати (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 158).
♦ Грати в мовчанку — мовчати, ухилятися від розмов. [Ярина:] Я собі здумала: як ото наші хлопці грають в мовчанку (Леся Українка, III. 1952, 717); Грати весілля див. весілля.
4. неперех., перен. Перебувати весь час у русі (про комах, птахів, риб) В останньому промінні сонця грала дрібненька мушва і, мов сітка, мигтіла перед очима (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 27), Раптом плеснуло щось серед нічної тиші, певно, безсонна щука грає у воді, відчуваючи недалекий світанок (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 42);
// Швидко рухатися в різних напрямках, бурхати (про сили природи). Грає хвиля по Дунаю В берегах ши роких (Павло Грабовський, II, 1959, 174); В темний вечір сиджу я в хатині, Буря грає на Чорному морі... (Леся Українка, I, 1951, 67); Грає море, Грає синє море (Андрій Малишко, Серце.., 1959. 116); // Діяти енергійно, посилено. «Катюші» безперервно грали ліворуч і праворуч, десятки батарей били одночасно (Олесь Гончар, I, 1954, 379).
♦ Вітер у голові [грає] див. вітер; Грати конем (кіньми, на коні, на конях) — гарцювати на коні. За річкою, за Дунаєм Козаченько конем грає (Українські народні ліричні пісні. 1958, 360); Найстарший та й розбійничок На воронім коні грає (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 184); Хоч конем грай — про наявність великої площі, великого простору Дивитись зовні — хата незатишна, зате всередині велика, хоч конем грай (Степан Чорнобривець.. Потік.., 1956, 55).
5. неперех.. чим. Поводитися з яким-небудь предметом як з іграшкою; забавлятися. На палицю він уже не спирався, а грав нею, як оголеною шаблею (Петро Панч, В дорозі, 1959, 113);
// у що, перен. Займатися чимось несерйозно; прикидатися зайнятим чим-небудь.
6. неперех., перен. Іскритися, пінитися, шумувати (про вино, шипучі напої і т. ін.). Нехай буде наверху піна, але під нею мусить в келиху грати чисте вино (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 304).
♦ Кров грає див. кров.
7. неперех., на чому, у чому, чим і без додатка, перен. Блищати, відбиваючись у чому-небудь, від чогось (про промені сонця, світла і т. ін.). Промінь місячний гра на видочку... (Леся Українка, I, 1951, 341); Сонце грало на квадратиках перламутру (Натан Рибак, Опов., 1949, 32); Сонце грає у хвилях, прокладає золоту доріжку (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 59);
// Мерехтіти, миготіти (про світло, яке то посилюється, то послаблюється). По другий бік Росі грала зірка рожевим промінням (Нечуй-Левицький, І, 1956, 66); // Яскраво блищати, виражаючи радість, захоплення і т. ін. (про очі). Очі у Параски, як зорі, грали, лице пашіло радістю (Панас Мирний, IV, 1955, 58); Очі Насті збуджено блищать, грають Савці назустріч (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 28); // Яскраво виділятися, вирізнятися на чому-небудь. У неї завжди грав рум'янець на милому, чистому обличчі (Василь Минко, Моя Мипківка, 1962, 91); // Переливатися різними кольорами. Невеличкі сережки грали дорогими камінцями (Панас Мирний, III, 1957і, 192); Горить і грає на жупані коштовна зброя козака... (Володимир Сосюра, I, 1957, 355); // Перебувати в русі, з'являтися й зникати. Вона граціозно схиляв своє кругленьке, свіже личко, .. усміх грає на рожевих вустах (Леся Українка, III, 1952, 499); Коні напинають блискучі шиї, м'язи так і грають на їх грудях (Іван Цюпа, На крилах.., 1961, 21).
♦ Бісики в очах грають див. бісик; Грати очима — багатозначно поглядати: кокетувати. — Хай дивиться — не поживиться! — каже Марина, граючи веселими очима (Панас Мирний, IV, 1955, 231); Віталикові, здасться, не до сміху, бо Тоня все ще літає у вальсі.., грає очима до партнера, пусках бісики (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 159).
8. неперех. Виступати на сцені з спектаклями. Учора трупа Саксаганського покінчила грати у нас і поїхала в Харків (Панас Мирний, V, 1955, 419); // перех. Виконувати яку-небудь роль. Галя, що мала грати куму, вийшла на авансцену (Степан Васильченко, I, 1959, 119); Сам Марко Лукич (Кропи вницький І грав роль Івана Карася невимушено, ніби жартуючи (Минуле українського театру, 1953, 54).
♦ Грати дурня (дурника) — видавати себе за дурня, прикидатися дурним. Варава скривився, ..ще не знаючи, що йому робити з отцем Миколавм. чи грати перед ним дурника, чи наодинці так пригрозити (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 345); Грати комедію — удавати з себе кого-небудь, прикидатися, обманювати. Нема чого самому перед собою грати комедію (Леся Українка, III, 1952, 680); — Досить нам грати комедію, перейдемо до діла (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 88); Грати на руку — допомагати кому-небудь, сприяти чому-небудь; Грати роль: а) мати певне значення. Писанка грала колись свою роль і при сватанні (Народна творчість та етнографія, 2, 1967, 56); В тих диспутах Олесь за дорученням окружкому грав неабияку роль (Олесь Донченко, VI, 1957, 610); б) видавати себе за кого-небудь. — Того вечора я грала зовсім іншу роль (Леся Українка, III, 1952, 707).
Орфографічний словник української мови
Гра́ти дієслово недоконаного виду
ГРАТИ (музику) музичити, (гопака) сил. різати, нарізувати; (на скрипку) зн. пиляти, цигикати, терликати, (на трубу) трубити, (на бандуру) вдаряти по струнах; (на нерви) псувати що; (з вогнем) гратися; (у карти) дутися, різатися; (дурня) ВДАВАТИ, прикидатися ким; (на сцені) виступати, (ролю) виконувати, (п'єсу) виставляти; (- вино) іскритися, пінити|ся|, шумувати; (- очі) блищати, світитися; (- зорі) мерехтіти, мигтіти; (весілля) справляти; (барвами) мінитися, переливати|ся|; (очима) підпускати бісиків; (конем) гарц
Ілюстрації
|
|
|
