Грамузджа

Словник Грінченка

Грамузджа, -жі, ж. = Хмиз. Вх. Уг. 234.

Сучасні словники

ХМИЗ, у, чол.

1. Невеликі тонкі гілки, відділені від дерева. Поїдем до лісу, нарубаєм хмизу, Запалимо сосну зверху донизу (Павло Чубинський, V, 1874, 324); Здалеки здавалось, ніби то стояли рідкі тини з тоненького хмизу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 221); [Одарка:] Що ж це дівка й досі не несе хмизу? У печі зовсім погасло (Марко Кропивницький, I, 1958, 113); Назустріч їхала валка саней із хмизом(Гнат Хоткевич, I, 1966, 121); * У порівняннях. Розмова загорілася, як сухий хмиз на огні. Щира, гаряча, довга... (Степан Васильченко, Талант, 1955, 12).

Докидати (докинути) хмизу в жар, рідко — те саме, що Підливати (підлити) масла у вогонь (див. підливати). І вона [Марія Африканівна], вислухавши розповідь Лукії Овдіївни, теж докинула хмизу в жар (Юрій Збанацький, Курил. о-ви, 1963, 244); Підкладати (підкласти) хмизу див. підкладати.

1. рідко. Те саме, що хмизняк 1. Заросла дороженька [доріженька] хмизом (Словник Грінченка); Його рубали, а він ріс! На місці зрубаного дуба росли нові!.. І навіть хмиз угору дерся!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 231).

Ілюстрації

Див. також

Словник української мови http://sum.in.ua