Градівник
Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ. Шух. І. 43.
Зміст
Сучасні словники
Градівни́к = градобу́р — чарівник, що вміє ніби відводити град від села і нив; бувають нібито природжені і вчені.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 153.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Цитати української літератури з використанням слова градівник
"Він був як бог, знаючий і сильний, той градівник і мольфар"
Коцюбинський Михайло Михайлович - Тіні забутих предків
Українська демонологія
Градівник (хмарник) — персонаж української демонології. Основна функція Градівника — захист свого села від негоди. Здатністю впливати на погоду Градівник наділяється при народженні, але Градівником можна стати, вступивши до союзу із чорнокнижником (до якого після смерті переходить душа), заволодівши палицею або свічкою. При наближенні бурі Градівник бігає по землі, розмахуючи руками, як при бійці, хрестить хмари трьома соломинками, вимовляючи закляття, дзвонить у дзвони. Градівник може двічі відмовити проводиреві бурі, який прийшов до нього за дозволом висипати град (бісові, чорній людині на чорному коні або білій людині) і лише втретє дозволяє сипати град десь далеко від будівель, садів і посівів: на дорогу, в яр, ущелину, в річку і т. п. У гуцульських биличках два Градівника б’ються між собою, визначаючи, на чиє село повинна обрушитися хмара з градом.
Джерела і література
https://supermif.com/slovjane/grad.html
