Гострити

Гострити, -рю, -риш, гл. Точить, острить. Щоб мечі, шаблі гострили. Шевч. Гострити зуби. Приготовляться къ чему, острить зубы на кого, замышлять противъ кого. Не гостри зубів, бо не будеш їсти. Ном. № 3832. Вони на нас зуби гострять. Рудч. Ск. Гострити очі, язики. Острить зубы, замышлять противъ кого. І ворог мій на мене очі гострить. К. Іов. 36. Язики на мене гострять. К. Псал. 313.