Гостинець

Гостинець, -нця, м. 1) Подарокъ, презентъ, гостинець. Так і гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Шевч. Якого ти мені, тату, гостинця купив? Ном. № 12431. 2) Большая дорога, столбовая дорога. Гостинцем буде їхати губернатор. Каменец. у. По під Камінець збитий гостинець; там військо стоїть, ладу не знає. Чуб. Аж тут два людегостинцем їдуть. Федьк. 3) Корчма. Підемо го пропити до нового гостинце, за червоне винце. Гол. IV. 435. Ум. Гостинчик, гостинчичок (только въ 1-мъ значеніи). Чуб. V. 663. Ой приїхав мій миленький з дороги, привіз мені гостинчик дорогий. Чуб. V. 520.[[Гости́нець — якась річ або ласощі, що їх зазвичай привозять, приносять або передають звідки-небудь як подарунок. Гости́нець — велика дорога, широкий битий шлях із упорядкованою проїзною частиною.https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C]]