Горох

Горох, -ху, м. Горохъ. Як бачились у горосі, та й досі. Ном. Хоч горохом об стіну, а він усе своє. Ном. Як горох при дорозі. Плохо, скверно. Живу, як горох при дорозі. Як горохом. Быстро, скороговоркой. Засипав, як горохом у бочку. Ном. Колочений горох. Кушанье: растертый горохъ въ видѣ киселя. Горобиний горох. Раст. a) Onobrycis gracilis Bess. ЗЮЗО. І. 129; б) Vicia villosa L. ЗЮЗО. I. 141. См. Горобиний. 4) Мишиний горох. Раст. Vicia sativa L. ЗЮЗО. І. 141.

Сучасні словники

Гороху, чол. 1. Польова і городня тран'яниста рослина родини бобових з круглим насінням (горошинами). Горох вирощують не тільки на зерно, а й на зелений корм, і силос (Колгоспник України, 2, 1957, 15); Горох повився по гарматі Та й нахилився до землі (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 49). 2. Насіння цієї рослини, що використовується для харчування. — Що ви варите на обід? — Варимо червоний борщ, а то більше кислу капусту та горох, квасолю або біб (Нечуй-Левицький, II, 1956, 406); З Денисом спільну ми принаду засипали — Пшеницю, зварену уміло, та горох (Максим Рильський, II, 1946, 213). ♦ За царя Гороха — в дуже давні часи; дуже давно. — Йому [панові], мабуть, здавалось, що він і тепер панує на Вкраїні, як було колись за царя Гороха, як людей було трохи (Нечуй-Левицький, I, 1956, 126); Як горох при дорозі — дуже погано. Те, що вона там живе сама, як горох при дорозі, його, безумовно, аж ніяк не турбувало (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 22); Як горох (горохом) сипати (обсипати) — говорити дуже швидко. Він так здавався і нікчемний, Та був розумний, як письменний, Слова так сипав, як горох (Іван Котляревський, I, 1952, 107); Півники-самохвали І собі пристали, Як горохом обсипають. Сміються, гукають (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 176); Як об стінку горохом — ніщо не діє, не впливає. — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати (Іван Франко, II, 1950, 347); — От бачиш, уже й до душі дійшло. — А там і до розуму дійде. — А то було, як об стінку горохом (Петро Панч, II, 1956, 129).

Горох

• горо́х з капу́стою, жарт., ірон. Що-небудь таке, в чому важко розібратися; щось невпорядковане, незрозуміле, наплутане і т. ін. Словом — горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється. Кипить, мов в горшку (М. Коцюбинський).
• (кра́ще (тре́ба)) наї́стися горо́ху, зневажл., грубо. Уживається для вираження неможливості переконати кого-небудь у чомусь, довести щось; не можна. З вами говорити — гороху наїстись! (М. Старицький); З тобою говорить, то треба б, бачу, Наїстися гороху! (І. Франко).
• лі́зти в чужи́й горо́х, жарт. Втручатися в чиї-небудь особисті справи. (Баби:) От так йому, от так йому треба! Най (нехай) не лізе в чужий горох! (І. Франко).
• наколоти́ти горо́ху з капу́стою. Змішати все докупи, наплутати. (Петро:) Сю штуку написав москаль по-нашому і дуже поперевертав слова. (Виборний:) Москаль? Нічого ж і говорити! Мабуть, вельми нашкодив і наколотив гороху з капустою (І. Котляревський).
• поба́чити (помі́тити, постерегти́ і т. ін.) лопа́тки́ в горо́сі. Зазнати прикрощів, виявити, відчути щось неприємне, прикре, звичайно приховуване. Ага, побачила лопатки в горосі (Укр.. присл..); Слава рознеслася по всьому повіту .. Секретар постеріг лопатки в горосі. Він тілько шморгонув носом і нічого нікому не сказав (Панас Мирний).
• розсипа́тися / розси́патися горо́хом. Уривчасто лунати (про звуки). Хлопці збились тісно в отару й, спотикаючись та пхаючи один одного в спину, сунули гуртом кругом ялинки. Горохом розсипались голоси (С. Васильченко).
• си́пати слова́ми (, як (мов, на́че і т. ін.) горо́хом). Говорити, не зупиняючись, дуже швидко і багато. Пані так і сипле словами, хусточкою очі обітре, і руками сплесне (Марко Вовчок); Тверезий — він був тихіший води, нижчий трави, зате, як скинув чарку-другу, де те і завзяття візьметься: бадьориться, хвастається, словами, як горохом, сипле (Панас Мирний); Тим часом Вольчиха сипала словами, наче горохом (І. Нечуй-Левицький). си́пати, на́че горо́хом. (Горлов (взяв трубку):) Ти, браток, полегше б говорив. Сиплеш, наче горохом, біс не розбере (О. Корнійчук).
• що (як) горо́хом об сті́нку (о стіну́) кида́ти, перев. зі сл. говори́ти, каза́ти і под. Дарма, безрезультатно. — Я не раз говорила Михайлові, але до нього говорити, — однаково, що горохом об стіну кидати (Ірина Вільде). горо́хом о стіну́ кида́ти. — Ет, з тобою говорити, то однако горохом о стіну кидати,— буркнув Мошко (І. Франко).
• (як (мов, нена́че і т. ін.)) чорт сім кіп горо́ху змолоти́в у кого, перев. зі сл. на виду, на обли́ччі і под., жарт. Хто-небудь має віспини або шрами від них. У його на виду чорт сім кіп гороху змолотив (Укр.. присл..); Хотина, як вигляне в вікно, то на вікно три дні собаки брешуть, а на виду у неї неначе чорт сім кіп гороху змолотив (І. Нечуй-Левицький).
• як (мов, ні́би і т. ін.) горо́хом си́пати / поси́пати, зі сл. говори́ти, чита́ти і т. ін. Дуже швидко, багато, безперервно, не зупиняючись. — Кресало є? .. є! .. А губка є? .. є! .. Ну викрешемо… га! — торохтів він, мов горохом сипав (М. Коцюбинський); — Я і досі хрестиком розписуюсь, а вона читає, мов горохом сипле,— з любов’ю дивиться на доньку Мирон (М. Стельмах); Хаврусь був проворний, жвавий, говорив.., неначе горохом сипав (І. Нечуй-Левицький); Раптом зірвавшись з землі, він сів, лице його оживилось, очі заблищали, мокрі ще від сліз, і він, прудко махаючи руками, заговорив, немов горохом посипав (І. Франко). ні́би горо́хом си́пати об сті́нку. Голос у хлопця був трохи глухуватий .. Адже буває: інший читає вірша, ніби сипле горохом об стінку. А цей укладає в кожне слово пристрасть душі (З газети); // Даремно. ні́би горо́хом об стіну́. Кажеш, говориш, показуєш, і ніби горохом об стіну.
• як (мов, ні́би і т. ін.) з мішка́ (з ла́нтуха), зі сл. си́пати, си́патися. Невпинно, безперервно, щедро і т. ін.; у великій кількості. (Канупір:) Слухаєш-слухаєш його, ..а він сипе (сипле) та й сипе (слова), як з мішка (М. Кропивницький); У той день вони (рекорди) сипалися, як із мішка (В. Собко); А питання так і сиплються, мов з мішка, і не всяк їм дасть раду (І. Цюпа); Де-не-де тротуар чистили від снігу, хоч згори, мов з мішка, сипався новий (М. Томчаній); — Доведе він тебе цими віршами, сипле, як із лантуха (З газети). ні́би горо́х з мішка́. Ідеї сипалися з Бориса Павловича, ніби горох з мішка (В. Дрозд).
• як (мов, ні́би і т. ін.) об стіну́ (об сті́нку) горо́хом, несхв. Ніщо не діє, не впливає на когось, не реагує хтось на що-небудь; безрезультатно. — Чи я ж не вмовляла (Чіпку), чи я не благала?! — плаче Мотря.— Та що з того?.. Сказано: як об стіну горохом (Панас Мирний); Що вже йому не робили, як не соромили, а все як горохом об стіну (В. Кучер); — Що я наговорюся їм .. мов об стіну горохом (Г. Хоткевич); — От бачиш, уже й до душі дійшло. .. А то було як об стінку горохом (П. Панч); — Вам кажи, не кажи — як об стінку горохом (А. Дімаров); як у стіну́ (у сті́нку) горо́хом. Та що ж? Як у стіну горохом (І. Стеценко); — Діти он у нас ростуть. Що ти, кажу йому, дітям після себе зоставиш?.. Так що ж? Як у стінку горохом!.. (Панас Мирний). що горо́х об сті́нку. Підросли хлопчаки. Тепер уже з ремінцем пізно, а бабине слово їм — що горох об стінку (С. Журахович); мов горо́х на стіну́. — Хоч що говор
• як (мов, ні́би і т. ін.) (той) горо́х при доро́зі. 1. зі сл. жи́ти, пожива́ти і т. ін. Погано, бідно, неспокійно тощо. (Виборний:) Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? (Наталка:) Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський); (Старшина (до Пріськи):) Як поживаєш, серденько? (Пріська:) Як горох при дорозі (М. Кропивницький); — Так і жили, Іване,— аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик). 2. У скрутному становищі, у важких умовах; нещасний, знедолений і т. ін. Колись він (Лев) скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов); Відповідь була сподіваною: — Хіба не знаєте вдовиного життя? Як горох при дорозі (В. Большак). 3. зі сл. сми́кати, ску́бти і т. ін. Без будь-якої поваги, причини; безцеремонно, нахабно тощо. — Чого ти мов з гарячки заговорила? Чому я нещасний?! — Бо різна погань смикає тебе, мов горох при дорозі

Ілюстрації

Див. також

• Горох, матеріал з Вікіпедії
• Горохляники.