Горобей
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Горобей, -бея, -б’я, м. = Горобець. А в горобейка жуінка маленька, сидить на кілочку, пряде на сорочку, що виведе нитку, гороб’ю на свитку, остануться конці гороб’ю на штанци. Чуб. ІІІ. 56. Ум. Горобеєчко, горобейко, горобейчик. Чуб. ІІІ. 58. Летів горобейчик, джив, джив, джив. Грин. ІІІ. 554. Горобієнько. Чуб. III. 57.
