Головиця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Головиця, -ці, ж. 1) = Голова. Буду драти паси од ніг до головиці. Чуб. Молодії молодиці, завивайте головищ. Чуб. ІІІ. 47. 2) = Дівич-вечір. КС. 1883. II. 397, 399. 3) Головиця. Родникъ. Шух. І. 211. Була там керницяголовиця нора, якою з землі вода іде. Шух. I. 221. 4) = Головатиця. Вх. Зн. 11.
