Гойда!
Гойда! меж. отъ гл. гойдати, выражающее качаніе. Въ колыбельныхъ пѣсняхъ: А-а, гойда! Чужа мати пойда! Колыб. п. Макс. Ой ну люлі, гойда. Мил. 48.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГО́ЙДА, виг. Уживається як присудок за знач. гойдати 1. Гойда-да! Гойда-да! Добра в коника хода, поводи шовкові, золоті підкови (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 14).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Гойда! меж. отъ гл. гойдати, выражающее качаніе. Въ колыбельныхъ пѣсняхъ: А-а, гойда! Чужа мати пойда! Колыб. п. Макс. Ой ну люлі, гойда. Мил. 48.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Гойда! меж. отъ гл. Гойдати, выражающее качаніе. Въ колыбельныхъ пѣсняхъ: А-а, гойда! Чужа мати пойда! Колыб. п. Макс. Ой ну люлі, гойда. Мил. 48. ГО́ЙДА, виг. Уживається як присудок за знач. гойда́ти 1. Гойда-да! Гойда-да! Добра в коника хода, поводи шовкові, золоті підкови (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 14).
Портал українськоюї мови та культури "Cловник.UA"
ГОЙДА, виг. Уживається як присудок за знач. гойдати 1. Гойда-да! Гойда-да! Добра в коника хода, поводи шовкові, золоті підкови (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 14).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
ГОЙДА
I виг.
Уживається як присудок за знач. гойдати.
II -и, ч., діал. Здоровань.