Годен

Годен

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.

Годен, дна, дне Краткое окончаніе отъ годний.
1) = Годний годен у бога. Угодный Богу. Як я буду в Бога годен, буде в мене худобонька. Гол. IV. 450.
2) Не годен. Не въ состояніи. З тої туги аж не годен їсти. Гн. II. 188.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971.

1. ГО́ДЕН див. годний.
2. ГО́ДНИЙ, ГОДЕН, годна, годне, розм.

• Те саме, що гідний 1. Щоб бути годним своєї коханої,.. я поклав собі зробитися великою людиною і накинувся на книжки (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Ділом істинним я доведу народу, Що годен імені народного слуги (Микола Бажан, I, 1946, 83).
• Який може, має сили і здатність виконувати, робити що-небудь. — До столярської роботи не приймають, там треба стояти, бігати, а я не годен (Іван Франко, II, 1950, 10); Йти Юра не годний — він ледве переступає і припадає, навіть і сам не знає, на котру з ніг (Юрій Смолич, II 1958, 56).

Синоніми

1. ГІ́ДНИЙ (який заслуговує чого-небудь), ДОСТО́ЙНИЙ, ВА́РТИЙ [ВАРТ], СТІ́ЙНИЙ, ГО́ДНИЙ [ГО́ДЕН] розм.,ВА́РТНИЙ діал.
2. ЗДА́ТНИЙ [ЗДА́ТЕН] (який може, уміє робити, виконувати що-небудь), СПРОМО́ЖНИЙ, ПРИДА́ТНИЙ, ЗУГА́РНИЙрозм.,СПОСІ́БНИЙ [СПОСО́БНИЙ] розм.,ГО́ДНИЙ [ГО́ДЕН] перев. з не, розм.,СУДНИ́Й діал., ЗДА́ЛИЙ діал.

Цитати української літератури з використанням слова "годен"

1. "Такий слабий, встати не годен." (Близнець Віктор Семенович - "Звук павутинки")
2. "Хоч він і не годен був з’їсти її зараз, але, може ж, він її таки з’їсть потім" (Багряний Іван Павлович - "Людина біжить над прірвою")
3. "Він не годен логічно думати" (Багряний Іван Павлович - "Сад Гетсиманський")
4. "А краплі, що їх лікарка тоді для нього не пошкодувала, виявились просто цілющими, прояснився Мипі зір, і навіть зараз він за версту годен розпізнати, хто там їде або йде по шляху." (Гончар Олесь Терентійович - "Твоя зоря")
5. "— Я-м не годен зучити його пуття." (Білик Іван Іванович - "Меч Арея")