Гоготання

Гогота́ння, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. гоготати.

ГОГОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гоготі́ти і звуки, утворювані цією дією. Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба (Гончар, І, 1954, 36); І всі ми приязним дивились оком На ключ гусей, що плив шляхом високим, 1 причувались в гоготанні їх Добросусідські вигуки та сміх (Рильський, II, 1946, 130).

ГОГОТА́ННЯ , я, с. Дія за знач. гоготіти і звуки, утворювані цією дією.

Приклад:

Пострілів не було, було єдине гоготання землі і неба (Гончар, І, 1954, 36);

І всі ми приязним дивились оком На ключ гусей, що плив шляхом високим, 1 причувались в гоготанні їх Добросусідські вигуки та сміх (Рильський, II, 1946, 130).

ВІДМІНЮВАННЯ

відмінок однина множина

називний гогота́ння --

родовий гогота́ння --

давальний гогота́нню --

знахідний гогота́ння --

орудний гогота́нням --

місцевий на/у гогота́нні, гогота́нню --

кличний гогота́ння* --

Сучасні словники

СИНОМІМИ

СМІХ, 

СМІ́ШКИмн., розм.,

СМІХОТНЯ́розм. підсил.;

ХИ́ХОНЬКИмн., розм. (тихий сміх);

РЕ́ГІТ, РЕГІТНЯ́, РЕГОТНЯ́підсил. розм.,

ГОГОТА́ННЯпідсил. розм.,

ГОГОТІ́ННЯпідсил. розм.,

ІРЖА́ННЯзневажл. (нестримний голосний сміх).

ПРИКЛАДИ

В пекарні стало весело; чутно було сміх, веселу розмову (М. Коцюбинський);

Колись плакала, а тепер вже й од смішків не цураюся, бо я зроду весела на вдачу (І. Нечуй-Левицький);

Підняли промеж себе [парубки] іграшки та сміхотню (Г. Квітка-Основ’яненко);

Сипались жарти, розлягався регіт (О. Гончар); 

Скрізь гармидер та реготня (Т. Шевченко);

Вони [хлопці] вибігають на шлях і, намагаючись якомога більше здіймати куряви, з іржанням гасають по дорозі (І. Багмут).

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації