Гнучий

Гнучий, -а, -е, гнучкий, -а, -е. Эластичный, гибкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен. VI. 53. Як тополя серед поля гнучка та висока. Шевч. 20. І станом гнучим, і красою пренепорочно молодою старії очі веселю. Шевч. 425. Глина гнучка. Глина годная для лѣпки, достаточно приготовленная для этого. Вас. 177; Шух. І. 260.

Академічний словник

• Який легко тіпається, гнеться.
• Здатний легко змінюватися, багатий на відтінки (про голос, мову і т. ін.).
• Який вміло і швидко застосовується в різних обставинах.

Приклади

• Дівчина була невелика на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина (Нечуй-Левицький).
• Гнучкий голос може легко змінювати, тембр і тон вислову (Саксаганський).
• В артілі розробили і використовують гнучку систему додаткової оплати (Радянська Україна).

Медіа

• 
•