Гноття

Гноття, -тя, с. Отрепье. Де вже думати про одежину!... Все позношувала! Саме гноття та рем’я висіло. Мир. ХРВ. 25. Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 1, ст. 295. [<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/9618-ghnottja.html" title="ГНОТТЯ. Словник української мови Б.Грінченка.">ГНОТТЯ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>]

Гноття ГНОТТЯ -я, с., діал. Дрантя, лахміття. Бо є ось воно — ошмаття існування! Це гпоття прагнень, спогадів, бажань. (ЧТ:106). [<a href="http://slovopedia.org.ua/27/53395/177.html">ГНОТТЯ</a>]

Гноття я, сер., діал. Дрантя, лахміття. Що, дівуючи, придбала Мотря, то все позношувала: саме гноття та рам'я висіло... Мирний, II, 1954, 46); Після місячного невпинного походу з боями на плечах бійців висіло саме гноття від сорочок (Петро Панч, В дорозі. 1959, 59). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 98. [1]

Синонiмі до слова ҐНОТТЯ :дрантя, лахміття, лахи, лахмани, рам'я, обр. сама тобі дірка.

лохмотья рубище, отрепье, отрепья; (рваные, изношенные вещи) тряпьё, старьё [2]