Гнилка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Гнилка, -ки, ж. = Гнилиця. Желех.
ГНИЛИЦЯ - і, ж. Пригнилий плід дикої груші. — Ми перерили все — хоч би тобі гнилиця… Вертайтеся, бо нічим поживиться (Гл., Вибр., 1957, 204); Сад.. ще виповнений осінніми пахощами яблук, слив, гнилиць (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 93.
