Гильце

Гильце, -ця, с. = Гільце. МУЕ. ІІІ. 96, 100; О. 1861. XI. Св. 59.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках ГІЛЬЦЕ́, я, сер., етн. Обрядове дерево українського весілля, що прикрашається квітами, ягодами, колосками тощо і стоїть на столі протягом усього весілля. Настина світлиця, убрана по-весільному.. На столі гільце, короваї, шишки, яблука й горіхи в тарілках (Нечуй-Левицький, II, 1956, 421); Без рушників, гільця, коровая і танців навколо діжі, як це одвіку в народі повелося, — одруження, за категоричним свідченням усього жіноцтва з Рибальської, не могло бути визнане дійсним (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 25); * У порівняннях. Колись я думала для тебе на прощання Увити гарне рондо чи сонет І рифмами заквітчати навколо, Немов гільце весільне (Леся Українка, I, 1951, 102). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 70.Академічний тлумачний словник

Ілюстрації

Медіа

https://www.youtube.com/watch?v=3o1httwLNgQ