Гидкий

Гидкий, -а, -е. Гадкій, противный, мерзкій, отвратительный, плохой. Чуб. V. 162. Гидкий, як поплазка. Ном. № 8494.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГИДКИ́Й, а, е.

1. Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний. Василина глянула на його й одвернулась. Мошицький був такий гидкий для неї, що вона аж іздригнулась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 64); — Хочу їсти, тьотю, але не можу! Фу! — сьорбнувши гидкої юшки, морщилася Олечка (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 178).

2. Мерзенний, паскудний, підлий. Не слів мені, а стріл крилатих, вогняних!.. Я хочу ними кидать і влучать В серця катів і зрадників гидких (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 67); О, який він гидкий, той бай! Він хотів отруїти Гаріфуліна, як вовка (Олесь Донченко, I, 1956, 158).

3. розм. Те саме, що непристойний. Слухаючи те гидке оповідання, Сусанна Уласівна ледве дихала од гніву (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 139); Івасеві прикро робилося, коли слухав таких проклять і різних гидких слів (Іван Франко, IV, 1950, 490).

Орфографічний словник української мови

ГИДКИЙ

гидки́й

прикметник

Словник синонімів Караванського

ГИДКИЙ

бридкий, огидний, поганий, гидотний, гидосний, гидючий, гидезний, гидомирний, гидосвітній, обр. гидкий, як ніч; р. огидливий; (зрадник) мерзенний, мерзотний, паскудний, підлий; мерзосвітній; (жарт) непристойний.

Українсько-російський словник

ГИДКИЙ

гадкий, противный

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови

гидкий

-а, -е.1》 Такий, що викликає неприємне, гидливе почуття (виглядом, смаком і т. ін.); бридкий, огидний.

2》 Мерзенний, паскудний, підлий.

3》 розм. Те саме, що непристойний.