Гедз
Гедз, -за, м. и пр. = Ґедз и пр.
Зміст
Сучасні словники
Велика муха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин. Ґедзь (ґедз) напав (укусив і т. ін.) на кого, кого — про людину, яка нервує, у якої поганий настрій. Ґедзя (ґедза) кинути, рідко — те саме, що Ґедзика кинути
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
наче й справді його ґедзі кусали і в спину, і в п'яти, і в підошви (Нечуй-Левицький, II, 1956, 232); Скотину нападе ґедзь, корови біжать у жито одганяти злу муху (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 134); Батько підвівся і кінцем батога роздавив на шкірі Шалапута ґедзя (Олесь Донченко, VI, 1957, 256); * У порівняннях. Кілька млинків, крутячись на вітрі, весело деренчали, гули, лопотіли й дзижчали, як ґедзі (Олесь Донченко, IV, 1957, 71); — Лізеш з уловом, як ґедзь до коняки, — роздратовано відмахнувся Причепа
