Гвардійонець

Гвардійонець, -нця, м. Гвардеецъ. Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці. О. 1861. VIII. 25.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ГВАРДІЙОНЕЦЬ, йця, чол.

1. Той, хто служить у гвардії (у 1, 2 знач.). Не одна панянка спалила своє хире серце об палючий погляд бравого гвардійця (Панас Мирний, III, 1954, 282); Солдат, гвардієць, він будує армію нового гвардійського типу, сміливо висуваючи обдаровану молодь (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 493); * У порівняннях. Стояв він струнко, як старий гвардієць (Олександр Довженко, Зач. Десна, 1957, 99).

2. перен. Передова людина на якому-небудь поприщі; передовик. Гвардієць труда.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 43.

Ілюстрації

x140px