Гвавт

Гвавт, -ту, м. = Гвалт. Драг. 247.

ГВАЛТ, у, ч., розм.

1. Сильний крик, галас. По хлівцям [хлівцях] гуси гегекають, качки кахкають, квочки кудкудакають —… а чуючи такий гвалт, собаки то брехали, то вже стали вити (Кв.-Осн., II, 1956, 172); На другий день крик і гвалт зробився в Матвієвій хаті — скринька, робітницька каса, пропала без сліду! (Фр., V, 1951, 440); Болото завуркало, з гвалтом знявся табунець крижнів, з виском шугнули кулики (Горд., І, 1959, 518).

2. у знач. виг. Виражає волання про допомогу; рятуйте! — Гвалт, миряни, що це з нами! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 69); — Ви обікрали мене! Ви цілу ніч черпали мою кип’ячку. Гвалт! Злодії! Гвалт! Розбійники! (Фр., IV, 1950, 20); — Гвалт! Череду займають!.. (Гончар, Таврія.., 1957, 133).

◊ На гвалт би́ти (дзвони́ти і т. ін.) — оповіщати про небезпеку, про необхідність допомоги; бити тривогу. Дзвін сумно бевкав на гвалт (Н.-Лев., II, 1956, II, 1956, 65);

• У порівн. Мім, німий раб,.. б’є клевцем по мідяній дошці, сильно, різко, мов на гвалт (Л. Укр., III, 1952, 271); На гвалт крича́ти (кри́кнути, гука́ти, гукну́ти, репетува́ти, зарепетува́ти і т. ін.)— криком сповіщати про небезпеку; кликати на допомогу. Матрос зарепетував на гвалт (Досв., Вибр., 1959, 110); І раптом схопився [Юхим], збуджений переляком.. Відібрало йому спроможність крикнути на гвалт, навіть збагнути весь жах становища (Ле, Ю. Кудря, 1956, 18);

На гвалт (робити що-небудь), зах. — в короткий строк, дуже швидко. Треба було мені на гвалт готувати її [хату] вже на зиму, ставити вікна, двері, піч (Козл., Опов. І. Клена, 1950, 14).