Гарувати
Словник Грінченка
Гарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Запрашивать (цѣну, вознагражденіе). Як що не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів п’ять, ну хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. ХС. VII. 421. См. Ґарувати. 2) Тяжело, безъ отдыха трудиться. Увесь вік гарував та загарував собі тільки п’ядь землі та домовину. (К. П. Михальчукъ).
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГАРУВАТИ 1, ГЕРУВАТИ і ГИРУВАТИ, ую, уєш, недок., заст.
1. неперех. Важко, без відпочинку працювати. [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж йому очі з голови лізли, мучився, терпів (Іван Франко, IX, 1952, 139); Днем і ніччю гарував, а складав крейцар до крейцарика, щоби раз із бідою розв'язатися (Степан Ковалів, Тв., 1958, 103).
2. перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). Що це він герує? Дорого герує за вола (Словник Грінченка); Якщо не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів п'ять, ну хоть і десять, то вже давайте (Словник Грінченка).
3. неперех. Прямувати. Гируємо аж у саму столицю Петербург (Тарас Шевченко, VI, 1957, 82).
4. перех. Стягувати, здирати. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з плеч гирує (Євген Гребінка, I, 1957, 60).
ГАРУВАТИ 2, ую, уєш, недок., перех., заст. Робити пази; пазувати.
Словопедія
- Лексикон львівський
гарува́ти - важко, без відпочинку працювати (ср, ст)
гарува́ти як чорний віл = гарува́ти: В той пам'ятний, вагітний трагічними подіями день (а був це четвер після Першої Матки) пан майстер гарував як чорний віл, лупив молотком по кілках, аж гуділо (Керницький)
- Укр. літ. мова на Буковині
Гарува́ти. Тяжко, без відпочинку працювати. Ласкавий пане! Доперва тепер можу я до Вас заговорити, а то досі я гарувала собою, як в тій фабриці (Коб., Листи, 83, 429); Якби Ви були тут в моїй скромній хаті і бачили, як я майже щодня без відпочинку гарую і працюю, Ви б мені мою провину простили (Коб., Листи, 149, 554)// пол. harować -розм. 1) виконувати важку роботу, 2) нидіти над роботою.
- Приклади використання слова Гарувати
1. Полонених змушували гарувати в цих копальнях, як Людей, так і Квенді. (Горностаєва Мирослава, Астальдо (Відважний))
2. Вона вправі - як премію — гарувати за копійки на ізраїльських фермах і на заводах, багато з яких розташовано на так званих автономних територіях.
(Шамір Ісраель, Єрусалимський синдром)
3. Марек розповів, що Гєня, його дружина, разом з дітьми поїхала на три дні до своєї матері у Глівіце, а він змушений тяжко гарувати.
(Щербак Юрій, Час смертохристів. Міражі 2077 року)
4. Але Баррент не збирався гарувати задля якоїсь великої мети.
(Шеклі Роберт, Злочинна цивілізація)
5. — Той, хто харчується, тільки щоби підтримувати життя, підтримує життя, тільки щоби гарувати, гарує тільки зі страху перед болем або смертю.
(Толкін Джон, Діти Гуріна)
6. Зоставалась і далі гарувати вся «ферма» — добрий десяток жінок передпенсійного віку, діти яких ще не зіпялись добре на ноги по тих містах, тому щовихідних валом валили у село за торбами. (Тарасюк Галина, У вирій)
7. Рибалки мусять гарувати, а торгівець платить за рибу так мало, що їм ледь вистачає на поленту.
(Селішкар Тоне, Команда Синьої чайки)
8. — У вас є люди в адміністрації президента чи знову доведеться мені гарувати?
(Дашвар Люко, Рай. Центр)
9. Бо не багатьох бранців-нолдорів Морґот скарав на смерть — більшість, із огляду на їхнє вміння добувати метали та самоцвіти, залишив живими; не вбили і Ґвіндора, змусивши його гарувати в копальнях Півночі. (Толкін Джон, Діти Гуріна)
10. Кождий має право тяжко гарувати і гнути спину, але не кождий на зарплату. (Богдан Волошин, Конституція України по-галицьки)
Ілюстрації
Медіа
1. harować - «тяжко працювати; мучити когось важкою працею» (польська мова) 2. harovat' - «працювати, як кінь» (словацька мова) 3. garáti «важко працювати» (словенська мова) 4. гарава́ць «тяжко працювати» (білоруська мова)
Джерела та література
|
