Гармидер

Гармидер, -ру, м. Шумъ, крикъ, тревога, безпорядокъ, смятеніе. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 334. Стук, гармидер, свистять, кричать, голосить сопілка. Г. Арт. (О. 1861. III. 103).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках
ГАРМИДЕР, -у, ч., розм.

1. Безладний галас; метушня. Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі (Шевч., І, 1951, 318);

2. Відсутність або порушення ладу; безладдя. Серед гармидеру, що панує у покої, де, здавалося, ніхто ніколи не прибирав, він почував себе невимушено і більше ніж добре (Рибак, Помилка.., 1956, 57).

3. перен., зневажл. Про майно. Продав увесь свій гармидер.

Див. також

Словник відмінків

Словник синонімів

Словоформи. Орфографічний словник

Джерела та література

УКРЛІТ.ORG - Публічний електронний словник української мови;
Сучасний тлумачний словник української мови, ПП "Торсінг плюс", Харків 2007, ст.123