Гамуз
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Гамуз, -зу, м. 1) Мякоть, мязга. 2) Потрощити на гамуз. Разбить въ дребезги. Потрощили їм ноги на гамуз. ЗОЮР. І. 76. 3) Гамузом. Все вмѣстѣ, сполна. Забрав гамузом, нічого не оставив. Екатериносл. г. Ну, я скажу гамузом ціну за всю роботу. Лубен. у.
