Галабурда

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Галабурда, -ди, 1) ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = Галабурдник. Желех.


Сучасні словники

ГАЛАБУ́РДА, -и, ж., діал. Бешкет. Упилася і завела таку галабурду в хаті, що, кажуть, добре, що ще не набила кого (Ольга Кобилянська).

Медіа


Іншими мовами

  • Англійська: Commotion, disturbance, rowdiness, brawler.
  • Польська: Awanturnik, halaburda, warchoł.

Джерела та література

  • Словник української мови: в 11 томах. — Т. 2. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 17.
  • Кобилянська О. Твори у двох томах. — Т. II. — К.: Держлітвидав України, 1956. — С. 48.
  • Словарь української мови / Упоряд. з дод. власн. матеріалу Б. Грінченко: в 4-х т. — К., 1907—1909.

Зовнішні посилання

Відео про значення слова на YouTube ГАЛАБУРДА у Словнику української мови в 11 томах